Я вже третій рік навчаюся в Америці, зараз – на другому курсі бакалаврської програми. Моя стипендія повністю покриває вартість навчання та проживання, мій навчальний заклад визнав мене найкращим студентом року, але я досі не знаю, що я хочу вивчати. Але як таке можливо? Все завдяки унікальній системі освіти, заради якої до Америки їдуть випускники з усього світу.
Бакалаврська програма в США має більш гнучку структуру, ніж у інших країнах. Навчання в американських ЗВО базується на кредитах, що є репрезентацією кількості годин, які студент витрачає щотижня на певний предмет. Таким чином, ступені заглиблення у спеціальність поділені на Major (головна спеціальність) та minor (допоміжна спеціальність), де для отримання допоміжної спеціальності необхідно витратити в три-пʼять разів менше часу, ніж для головної. Але важлива не тільки кількість кредитів, а й предмети, з яких вони були отримані. Тобто, для отримання допоміжної спеціальності необхідно взяти невелику кількість класів з різних тем однієї науки. Однак для отримання основної спеціальності, а разом із тим, диплому, необхідно заглибитися у ще більше аспектів обраної науки та взяти декілька класів з суміжних дисциплін. При цьому студент має можливість самостійно обирати самі предмети та час їх проходження кожного семестру. Отже, остаточно визначитися зі спеціальністю можна хоч протягом останнього семестру, головне, щоб кредити за предмети, обрані протягом попередніх років, відповідали вимогам хоча б однієї головної спеціальності.
У першому семестрі я обрала вивчати перший рівень хімії (General Chemitry I) та перший рівень науки про дані (Foundations of Data Science I). Завершення цих двох предметів не допомогло мені визначитися, що я хочу вивчати у майбутньому, тому на подальші семестри я зареєструвалася на наступні рівні хімії (Organic Chemistry I, Organic Chemistry II, General Chemistry II), інші початкові рівні науки про дані (Basic Statistics, Foundations of Data Science II, Creating Information Graphics, Problem Solving with Python) та додала трохи математики (Discrete Mathematics, Calculus II, Calculus III). Я обирала ці предмети, з огляду на вимоги до головних та допоміжних спеціальностей та підбирала предмети таким чином, щоб деякі з них зараховувалися одразу для двох спеціальностей. Наприклад, Calculus вимагається для математичної та хімічної спеціальностей, а Problem Solving with Python підходить для науки про дані та математики. У той самий час для мене було важливо, щоб у моєму дипломі відображалися усі предмети, навіть якщо я вирішила не продовжувати їх вивчення. Саме тому я спланувала перші два роки так, що за цей час я зможу виконати всі вимоги для трьох допоміжних спеціальностей (хімія, математика, наука про дані) та матиму змогу обрати одну з них як основну та вивчати більш глибинно останні два роки.
Ще одна деталь, яка робить вищу освіту в Америці кращою – це всебічний підхід. Тобто, крім того, що університети пропонують висококласне навчання, різноманітні предмети та спеціальності, вони також приділяють увагу соціальній та діловій складовим навчання. Таким чином, визначитися зі спеціальністю можна не лише завдяки академічним предметам, але також за допомогою стажування і нетворкінгу на ярмарках вакансій, а також беручи участь у студентських організаціях та щоденних заходах на різноманітні теми. Я, наприклад, зацікавилася наукою про дані після того, як стажувалася у Boston University.
Тож, Америка – це країна можливостей для тих, хто все ще у пошуках себе та, найважливіше, готовий докладати зусиль для того, щоб знайти те, що зробить їх щасливими та успішними.
