З точки зору українського хіміка система хімічної освіти в США є доволі хаотичною, незважаючи на її значні успіхи: у більшості випадків студенти самі обирають навчальні курси з обов’язкового списку. Одним з найбільших відмінностей є серйозне відношення до техніки безпеки хоча студенти все одно примудряються обливатися бромом і кислотою. Як і в Україні та країнах ЄС, у США є бакалаврські програми з чистої хімії, які у більшості випадків існують одночасно з програмами фізичної хімії та біохімії. У деяких університетах студенти також можуть обрати програму хімічної біології (часто йде фокус на молекулярну біологію). Найбільш просунуті студенти можуть здати частину обов’язкових предметів екстерном та отримати одночасно ступінь бакалавра (Bachelor of Science / Arts (BS / BA) та магістра (Master’s degree) з хімії.
Програми з хімії призначені переважно для тих студентів хто хоче продовжити навчання в медичній школі (Medical School) або магістратурі/ аспірантурі (Graduate School), хоча частина бакалаврів знаходить роботу в промисловості. Оскільки обов’язкових предметів, як правило, набагато менше ніж в українських хімічних програмах, більшість студентів беруть допоміжну (minor) чи подвійну (double major) програму (наприклад, з хімії / комп’ютерних наук або з хімії / біології, тощо). Зазвичай програма хімічного факультету розрахована на 4 роки навчання та складається з теоретичних курсів, факультативів (наприклад, з ЯМР) та лабораторних (та значної кількості страждань в ім’я науки, не всі доживуть до кінця).
Всі студенти-хіміки беруть однакові предмети (загальна хімія, органічна хімія, неорганічна хімія, фізична хімія, аналітична хімія, біохімія) та лабораторні (ті самі предмети) перші 2 роки, потім починається спеціалізація (та прокрастинація у написанні дипломної роботи, хоча вона не є обов’язковою у частині університетів). Треба відзначити що американські університети зазвичай набагато краще обладнані для лабораторних, тоді як теоретична підготовка знаходиться приблизно на тому ж рівні що й в Україні (за виключенням кращих програм біохімії/хімічної біології). Зазвичай студенти приєднуються до дослідницьких груп хімічного факультету для отримання практичного досвіду та публікацій. Звісно. рекомендується ознайомиться зі специфікою групи заздалегідь, так як у професора можуть різко скінчитися гранти в самий незручний момент. На третьому/четвертому курсі навчання студенти складають тести GRE general та GRE Chemistry для вступу в аспірантуру.
Вступити в магістратуру (Masters) або аспірантуру/докторську програму (PhD program) набагато легше ніж до бакалаврської програми, адже студенти магістратури та аспірантури це раби, дешева робоча сила актив та гордість університету. Вони навчають бакалаврів у якості асистентів викладачів та проводять дослідницьку роботу. Студенти аспірантури можуть отримати ступінь PhD з хімії, який є обов’язковим для академічної кар’єри та бажаним для важливих посад в хімічній індустрії.
Христофор Хохлов, студент Колумбійського університету
