Катерина Сазонова була учасницею Competitive College Club з 2018 по 2020 рік, а також отримала Opportunity Funds Grant від The Department of State. За ці два роки Катерина змогла вступити та отримати повне фінансування за спеціальністю Магістр Режисури Кіно і Телебачення в Columbia College Chicago.
Як це відбувалось?
1. Пошуки
Використовуючи багато ресурсів Competitive College Club, а також власний пошук за спеціальністю, Катерина знайшла близько десяти університетів з потрібною спеціальністю, до яких в неї було багато шансів вступити. Загальним критерієм було уникати найбільш конкурентні і найдорожчі спеціальності ЗВО, а обирати менш відомі програми з гарною репутацією. Окрім того, до уваги приймались усі вимоги до абітурієнтів і наскільки було реально їх виконати.
2. Тести
Для творчих спеціальностей тести не мають такого великого значення як для інших напрямів, проте все одно краще мати якнайвищі бали. Для вступу на магістратуру потрібно було здати TOEFL на знання англійської мови (якщо набрати більше 100 балів, то це дуже добре, у Катерини було 106). Крім того, потрібно було здати GRE, а це було вже більш складно, оскільки тест включає в себе велику секцію з математики, яка заточена саме під американську систему, тому потрібно багато готуватися, щоб розуміти сам принцип завдань. Крім математики, тест включає аналітичне читання і есе. Існує багато матеріалів для підготовки до цих тестів, тож якщо приділити достатньо часу на підготовку, то здати їх з хорошим результатом більш ніж реально.
3. Портфоліо
Це найважливіша частина аплікації для вступу на творчу спеціальність, особливо на магістратуру. Треба показати приймальній комісії, що вже маєш досягнення за бажаним напрямом та бажано досвід роботи. Проте, не обов’язково мати бакалавра за тою ж спеціальністю. Саме тому власне Катерина і обрала США, бо не треба було починати спочатку і можна було одразу вступити на магістратуру. На той час, у Катерини було два завершених короткометражних фільми, один з яких був показаний на декількох вагомих кінофестивалях, а також кілька соціальних реклам, музикальне відео, багато відеографських робіт і кілька проектів на етапі розробки. Крім портфоліо, багато університетів також хочуть, щоб абітурієнти виконали якісь творчі завдання, і ці завдання можуть різнитись від університету до університету і потребувати дуже різного часу виконання. Тож треба реально оцінювати свої сили та закладати достатньо часу на виконання. Це може бути додаткове есе, або щось на кшталт ще одного короткого фільму, або будь що посередині.
4. Вступне есе
Ще однією важливою частиною є аплікаційні есе. В них дуже важливо переконати приймальну комісію, що саме їх програма підходить вам для подальшого кар’єрного зростання, а також що саме ви підходите їм як студент. На щастя, Competitive College Club пропонує допомогу з написанням таких есе, ваш ментор дасть необхідні коментарі для того, щоб написати найсильніші есе для кожного ЗВО. Але звісно, все одно це дуже багато роботи, яка займає багато часу, і треба бути впевненим, що кожне есе ідеально таргетоване під кожну програму.
5. Інтерв’ю
Зазвичай, саме викладачі з програми, на яку ви подаєтесь, проводять інтерв’ю. Це – професіонали своєї справи і часто вони поєднують викладання в університетах із своєю творчою практикою. Це – перш за все ваш шанс встановити зв’язок з майбутніми старшими колегами. Ви можете вільно обговорювати творчі питання, сам процес творення, та звісно, задавати питання про програму.
6. Останні кроки
Після того, як всі матеріали відправлені, треба регулярно перевіряти пошту та свій абітурієнтський портал у кожному з університетів (якщо є). Приймальна комісія може запросити додаткові матеріали, чи мати додаткові питання. Катерина подавалась у сім університетів, з них шість прийняли її на різних фінансових умовах. Із шести програм, зважаючи на фінансові умови, Катерина продовжила перемовини з трьома програмами, намагаючись домовитись про краще фінансування. Columbia College Chicago відразу запропонував стипендію, яка покривала вартість навчання, але крім того треба брати до уваги вартість проживання та інші обов’язкові витрати в конкретному місті, а також обов’язкове медичне страхування та університетські внески та збори. Тож навіть з повною стидендією на навчання, це було дорого, і в ході перемовин університет ще запропонував Катерині роботу асистентом викладача. Після цього Катерина змога прийняти пропозицію і стати їхньою студенткою.
7. Навчання в США
Вже знаходячись у США, було декілька адміністративних кроків, які треба було виконати, але з усім цим допомагав Офіс Міжнародних Студентів. Протягом усього трьохрічного навчання Катерина працювала на кампусі по 20 годин на тиждень, що дозволило покривати базові витрати на життя. Також після першого року навчання була можливість почати працювати за межами кампусу, і Катерина почала працювати за спеціальністю на зйомках реклами та на телебаченні ще під час навчання, таким чином розширюючи круг професійних контактів і покращуючи шанси знайти роботу після випуску.
Саме навчання було дуже цікавим, всі предмети були захоплюючими, а викладачі – діючі професіонали в кіно, які ділилися реальним досвідом роботи в індустрії. Окрім теорії, було багато практики. Так, за три роки навчання Катерина зняла п’ять короткометражних фільмів, ще кілька менших проектів, а також допомагала на зйомках фільмів одногрупників у різних ролях. Загалом, навчання в США на магістратурі з режисури дало дуже великий поштовх для подальшого розвитку кар’єри в кіно.
