Я закінчила магістерську програму з публічного адміністрування із спеціалізацією в аналізі даних та менеджменті технологій. Навчалася у Сиракьюзському університеті, а саме Maxwell School of Citizenship and Public Affairs .
Я обрала програму, а не університет. Мене приваблювало те, що програму визнали найкращою за напрямками менеджменту у державному та неурядовому секторах. Оскільки я шукала програму, яка б дозволила мені покращити навики роботи з даними та технологіями, я дуже швидко зрозуміла, що освіта у Maxwell ідеально відповідає усім моїм основним потребам включно із низькою вартістю оренди та продуктів.
Взагалі, основою причиною чому я обрала навчання у США є орієнтація програм на здобуття практичних навиків та доступ до викладачів-практиків. Слід зазначити, що у свій час я надсилала свою заявку в університети трьох країн: США, Канади та Великобританії. Програми, які були запропоновані в інших країнах були більш теоретичними і вимагали від студентів написання магістерської роботи. Натомість у Сиракьюзах, переважна більшість предметів та фінальний професійний іспит залежали від моєї роботи із реальними організаціями у публічному секторі, з конкретними завданнями та запитами клієнтів.
Навчання у США на магістерському рівні вимагає зосередженості. Я часто чую стереотипи стосовно вищої освіти за кордоном. Наприклад, що навчатися у США легше ніж в Україні або у США менше задають читання та завдань. На мою думку, це залежить від програми. На своїй освітній програмі, я у середньому читала 70-90 сторінок на день різного матеріалу. Спочатку здається, що так довго неможливо працювати, але ти вчишся швидко аналізувати текст і з часом звикаєш до таких обсягів. Оскільки моя програма пришвидшена (accelerated), серед студентів прийнято брати на менше 4 предметів на семестр, що вважається доволі серйозним навантаженням.
Щодо процесу, то напередодні кожного семестру студентам видають перелік запропонованих предметів. Перші два тижні, студенти можуть зареєструватися на будь-які курси, які їх цікавлять і відвідати їх у “тестовому режимі”. Після цього періоду, студенти декларують фінальний розклад. У такий спосіб, студенти можуть переконатися, що стиль та зміст предмету відповідає їх потребам та інтересам. У середньому я навчалася 4 дні на тиждень. У будні я відвідувала 2-3 предмети по 60 або 90 хвилин. Часто крім цих пар, викладачі спонукають (а іноді вимагають обов’язково) студентів відвідувати практичні заняття або лабораторні, де вони відповідають на запитання та пояснюють додатковий матеріал. Не переживайте, іспити проводяться лише за матеріалом, який читають усьому класу.
Інша цікава особливість університетів у США — це можливість взяти предмет на аудит. Тобто, скажімо, студент хоче вивчати новий складний предмет, який не стосується його/її спеціальності. У цьому випадку, Syracuse дає можливість студенту стати слухачем цього предмету (audit the subject) за згоди професора. Студент відвідує лекції, виконує завдання, отримує фідбек, проте їх робота у класі не впливає на фінальний середній бал, а участь вписується у диплом як залік. Я всім рекомендую користуватися можливістю брати курси на аудит особливо якщо у вас є застереження стосовно складності предмету. Наприклад, я зацікавилася курсом з підприємницьких та корпоративних фінансів. Беручи курс на аудит, я позбавилася страхів успішності і здобула багато нових знань, які використовую і сьогодні.
Відносини із викладачами як і будь-які інші професійні зв’язки треба культивувати. Переважна більшість викладачів є дуже доступними. У моєму університеті професори оперативно відповідають на запитання через пошту та йдуть на контакт навіть якщо питання не стосуються матеріалу по предмету. До одного з таких викладачів з аналізу політики я звернулася з пропозицією зробити спільний проект з оцінки енергетичної сітки країн Азії. Професор підтримав цю ініціативу і знайшов на це фінансування від університету. З іншим викладачем я познайомилася протягом короткого курсу із менеджменту технологій та інновацій. Поза курсом, я звернулася до нього з питаннями стосовно моєї подальшої кар’єри. У свою чергу, він не тільки дав відповіді на питання, а й познайомив мене з топ менеджером однієї з провідних авіотехнічних компаній США. Моя порада стосовно спілкування із викладачами — не боятися висловлювати свою думку та відповідати на їх виклики, бути ініціативним не тільки в роботі у класі, а й за іншими напрямками співпраці.
У Maxwell School, кожен викладач має можливість самостійно визначати які завдання будуть супроводжувати лекційний матеріал. Тому стандартного типу завдань немає. Проте, як зазначила раніше, моя програма передбачає роботу із реальними клієнтами. А тому перше чому навчає програма — це три найважливіші вимоги до текстів та висновків у публічному секторі: аналітичність, доказовість та лаконічність.
На одному з перших курсів на програмі я працювала із місцевим урядом міста Сиракьюз. У рамках проекту, офіс мера надав нам дані стосовно скарг резидентів і я з 3-ма іншими студентами проаналізували зміст 56 тисяч скарг та на основі їх здійснили аудит роботи усіх комунальних департаментів. У фінальній роботі мого ступеню я працювала із Міністерством освіти штату Нью Йорк. У рамках проекту ми опрацювати дані з працевлаштування всіх вчителів штату та розробили модель для оцінки попиту на освіту певних категорій освітян.
На мою думку, обираючи програму необхідно у першу чергу чітко розуміти що хочете отримати в результаті та чим ви хочете займатися у майбутньому. Здається нібито це просте запитання, але для багатьох (я не виняток) на це питання було важко відповісти. Спробуйте сформулювати свої плани та місію одним реченням. У свій час я сформулювала наступне: я хочу отримати ступінь МРА для того, щоб покращувати урядові рішення, будуючи ефективну співпрацю держави із агентами змін та використовуючи аналіз даних. Якщо повернутися до першої частини цього допису можна одразу побачити чому я обрала цю програму та таку спеціалізацію.
Також, обов’язково досліджуйте зміст навчальної програми та її вимоги до подачі документів. Особисто для мене практика була найбільш важливою складовою для успішного засвоєння матеріалу. У свій час я написала дуже багато листів в університети, які пропонували програми за моєю спеціальністю. У цих листах я просила надіслати перелік обов’язкових предметів, силабуси конкретних курсів, які мене цікавили. Переважна більшість комунікацій відбулася ще до початку сезону подачі заявок. З одним викладачем, робота якої відповідає моїм інтересам, мені вдалося влаштувати онлайн зустріч. У результаті вона запропонувала мені роботу в університеті, що відкрило мені багато можливостей та розширило коло професійних зв’язків. Якщо ви маєте інтерес у вузькій спеціальності, не цурайтеся знаходити контакт конкретних викладачів-спеціалістів у сфері та писати їм свої запитання особисто.
Лінь Нгуєн, Maxwell School of Citizenship and Public Affairs at Syracuse University
